Супліддя шишок, звичайно, мають найширше розповсюдження в народній медицині.
Вони здавна використовуються при нервовому перевтомі, неврозах, безсонні, гастритах, циститах, уретритах, захворюваннях ниркових мисок, хворобах печінки і жовчного міхура, а також як засіб, що зміцнює серцево-судинну систему, особливо при слабкості міокарда.
Застосовують їх і при головному болю, запамороченні, туберкульозі легень, порушення обміну речовин, розлад кишечника, грипі, як загальнозміцнюючий у вигляді ванн при паралічі, подагрі, ревматизмі, нефриті.
Настій трави п'ють також при застуді, для поліпшення зору, при водянці, малярії, іноді як абортивний засіб.
Мазь з порошку шишок (на внутрішньому свинячому жирі в співвідношенні 1: 4) застосовують при погано гояться виразках, при ударах як болезаспокійливий, при ревматичних болях, а також невралгії, для лікування псоріазу, фурункулів.

Настій шишок хмелю жінки застосовують при лікуванні трихомонадних клопотів і вагінітів.
Шишки хмелю мають і антиалергічну активність.

Настоянку з шишок хмелю застосовують для попередження і лікування багатьох недуг, так, настоянка хмелю допомагає при безсонні, неврастенії, нервовому збудженні, при істерії, епілепсії, невралгіях.
Корисні властивості хмелю використовуються при головному болю, запамороченні, кардіоневрозах з нападами серцебиття, при підвищеній статевої збудливості, частих полюції, при хворобливій ерекції та інших функціональних статевих аномаліях невротичного характеру, клімактеричних неврозах, дисменореї.
Так само настоянку хмелю корисно приймати при блювоті у вагітних і дітей, при морської хвороби, нічному нетриманні сечі, при кашлюку.
Шишками хмелю наповнюють подушечки з тонкою наволочкою, що сприяє поліпшенню сну. Хміль рекомендують навіть при лікуванні алкоголізму.
При тромбофлебіті, туберкульозі легень і шкіри, малярії, сифілісі і як антигельминтное засіб:
2 ст. ложки плодів (шишок) залити 0,5 л окропу, настоювати 2 години і процідити.
Приймати по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.
Зовнішньо використовується при вуграх і для зміцнення волосся.
У вигляді ванн - при підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі, при раку шкіри і молочної залози, при клімаксі і при сечокислий діатез.
Корисні властивості хмелю для зміцнення волосся:
1 ст. ложку шишок хмелю подрібнити, залити 1 склянкою окропу, кип'ятити 1/2 години і процідити.
Охолоджений відвар втирати в шкіру голови.
При безсонні:
набити подушку свіжими шишками і спати на ній, попередньо струсивши.
При подагрі і ревматизмі:
1 ст. ложку подрібнених в порошок шишок розтерти з 1 ст. ложкою несолоного свинячого сала або вершкового масла.
Втирати як болезаспокійливу мазь.
Хміль має болезаспокійливі, заспокійливими і снодійними властивостями, для цього застосовують настоянку хмелю:
хміль (шишки) - 1 частина, трава пустирника - 1 частина, м'яти - 0,1 частини.
1 ст. ложку суміші помістити в термос, залити 0,5 л окропу, настоювати ніч.
Приймати по 1/2 склянки 3 рази на день до їди.
Для лікування екземи:
залити суміш з 1 ч. ложки хмелю (шишок) і низки 150 мл окропу, настояти, закутавши, процідити і випити за 1 прийом гарячим перед їжею, і особливо на ніч.
Намочити змоченою в цьому розчині марлею місця екземи.
Настій або відвар шишок хмелю підсилює травлення, їх рекомендують при хворобах нирок і печінки, гастритах, водянці, жовтяниці, невралгії, безсонні.
Відвар або водний настій хмелю застосовуються як:
заспокійливу, протисудомну, болезаспокійливу, протизапальну, протиглисний, ніжне проносне, легкий снодійний засіб.
Як зовнішній (ванни, примочки, припарки, мазі) настій шишок хмелю ефективний для зміцнення волосся, при радикуліті, виразках, наривах, різних шкірних захворюваннях.
ВАРИКОЗНЕ РОЗШИРЕННЯ ВЕН.
2 столові ложки плодів шишок залити 0,5 л крутого окропу, парити на водяній бані 15 хвилин, після цього настояти 30 - 40 хвилин.
Пити по півсклянки 3 рази на день за півгодини до їди.

Астенія, КЛІМАКС, ЦИСТИТ, ПІДВИЩЕНА СТАТЕВА збудливість, ОСОБЛИВО У ЖІНОК.
2 чайні ложки трави, а ще краще зрілих шишок залити склянкою окропу, настояти в теплі 30 - 40 хвилин.
Пити по 1/3 склянки 3 рази на день за півгодини до їди.

АЛЛЕРГИЯ.
1 столову ложку шишок залити склянкою окропу, поставити в киплячу водяну баню на 15 хвилин.
Дати охолонути, процідити.
Пити по 1/4 склянки 3 рази на день до їди.
Одночасно промивати таким же відваром місця висипань на шкірі, якщо алергія вийшла назовні.

Холецистит.
2 столові ложки шишок на півтори склянки окропу, закрити кришкою і настояти 3 години.
Пити по 1 склянці 4 рази на день.

Рак шлунка, легень, печінки:
1 столову ложку незрілих шишок залити склянкою окропу, на слабкому вогні упарити на одну третину.
Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди.

РАК ПЕЧІНКИ та іншої локалізації.
заварювати 1 столову ложку квіток хмелю склянкою окропу, дати покипіти рівно хвилину, настояти 2 години, процідити.
Приймати по 50 - 60 мл (до 1/3 склянки) 3 рази в день до їди.
Навіть без протипухлинного бальзаму тибетські медики виліковували рак (мабуть, другий тре

тьей стадії).

Відвар коренів хмелю:
1 чайну ложку подрібнених коренів залити склянкою окропу, варити на слабкому вогні п'ять хвилин або парити в киплячій водяній бані 30 хвилин, 2 год настояти, процідити. Приймати по 1/4 склянки 3 4 рази на день, капаючи з піпетки в кожну прийняту дозу по 20 крапель настоянки квіток хмелю. Всі ці препарати переносяться легко і значно покращують стан хворого. Можуть запитати у мене: а чи живі вони? Чи живі, можу познайомити, якщо вони того побажають (найчастіше люди, пройшовши душевний пекло, намагаються не згадувати про нього або просто, як одного разу зізналися мені, бояться, як би їх не наврочили недоброзичливці).

Способи приготування і застосування:
1. 2 чайні ложки шишок хмелю на 1 склянку окропу, настоювати 2-3 години, процідити
Приймати по 0,25 склянки до їди З рази в день або весь стакан за 1 годину до сну при безсонні.
2. 1 вагову частину подрібнених шишок хмелю настоювати протягом 7 днів в 4 вагових частинах 40% спирту або горілки, процідити, вживати по 5 крапель на 1 столову ложку води вранці і ввечері до їжі.
Протипоказання:
при передозуванні може з'явитися нудота, блювота, головний біль і почуття загальної втоми.