Сурепка використовувалася як лікарська рослина в древньої грецької та римської медицині як сечогінний, жовчогінний, що збуджує і ранозагоювальну.
У народній медицині застосовується трава - стебла, листя, квітки, а також молоді стручки (насіння).
Водний настій застосовують при водянці, паралічі, апоплексії (мозковому ударі), при епілепсії. Вважається, що це лікарська рослина підвищує статеву активність.
Листя сурепки застосовуються при цинзі, як ранозагоювальний і хворобах сечостатевої системи як діуретичну.
Для приготування настою на 1 склянку окропу береться 1 ст.л. свіжої або сухої лікувальної трави, настоювати 2 - 3 години, приймати по 1/4 склянки 4 рази на день.
Насіння допомагають при паралічі, при імпотенції.
Корисна сурепка не тільки при гіповітамінозах, а й після інфаркту і інсульту.
У народі здавна лікують її соком і свіжою травою паралічі, «мозковий удар» - апоплексію. Призначають її та при епілепсії.
Свіжа сурепка, особливо віджатий з квітучої трави сік, випробувані при зниженій статевої діяльності, недостатньому виробленні сперми.
Сильну сечогінну дію сурепки використовується при водянці, набряках, захворюваннях нирок, аденомі простати.
Навіть при загальній слабкості дасть силу чай, заварений з сушеної трави.

ЕПІЛЕПСІЯ, неврастенії, ПІДВИЩЕННЯ СТАТЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ НЕДОСТАТНЬОЮ ВИРОБЛЕННЮ сперми.
20 г трави на склянку окропу, настояти 3 години, приймати по 40 мл 4 рази на день.
Краще використовувати свіжий сік трави, випиваючи по чарці (30 мл) 2 - 3 рази на день протягом 1 - 2 місяців, і тоді буде налагоджений механізм сперматогенезу навіть у літнього чоловіка.
Протипоказання:
Немає ніяких відомостей про протипоказання.
Обережніше треба бути з суріпицею при підвищеній кровоточивості.
Цілком можливо, не слід захоплюватися нею при наявності каменів у нирках і сечовому міхурі - як би вони, зрушені з місця, не застрягли в сечоводі.